ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Відокремлений структурний підрозділ “Марганецький фаховий коледж Національного технічного університету “Дніпровська політехніка” (далі — ВСП “МФК НТУ “ДП”) забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців за спеціальностями:
— 184 «Виробництво та технології»;
— 274 «Автомобільний транспорт»;
— 275.03 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)».

Коледж визнано акредитованим за І рівнем акредитації, за рішенням Акредитаційної комісії від 02 березня 2017 року протокол №124 (наказ МОН України від 13.03.2017 року № 375 та на підставі наказу МОН України від 19.12.2016 року №1565).

Сертифікати на підготовку молодших спеціалістів:
УД №04013824;
УД №04013825;
УД №04013826.

Термін дії сертифікатів до 01 липня 2027 року.

Коледж приймає осіб, які здобули неповну загальну середню освіту на І курс та осіб, які здобули повну загальну середню освіту на ІІ курс на вакантні місця для поповнення академічних груп.

Відбір проводиться за конкурсом з числа професійно-орієнтованої молоді у межах ліцензованого обсягу місць на освітньо-професійні програми підготовки: фахового молодшого бакалавра — для здобуття неповної вищої освіти за спеціальністю та освітньо-професійного ступеня ахового молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості одночасно здобувати повну загальну середню освіту.

Форми навчання: денна.

Організація освітнього процесу в коледжі визначається Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту».

У коледжі розроблені та діють Положення, які регламентують освітній процес.

З усіх навчальних дисциплін сформовані сучасні навчально-методичні комплекси, які постійно поновлюються. Викладачами коледжу активно використовуються сучасні технології навчання під час проведення лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять (ділові ігри, розв’язання кейсів і ситуаційних вправ, семінари-презентації, семінари-дискусії, проблемні лекції, навчальні тести, психологічні тести), застосовуються сучасні програмні продукти, Internet-ресурси, сучасні засоби презентації — візуальне супроводження занять у вигляді фільмів, роликів, кольорових слайдів тощо.

Використання вищеназваних технологій навчання сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу, формує у студентів відповідальність, вміння розробляти пропозиції, обґрунтовувати прийняття управлінських рішень, працювати в колективі, активізує студентів до творчого та системного підходу у вирішенні навчальних та практичних завдань.

Під час запровадження в коледжі дистанційної форми навчання здійснення освітнього процесу відбувається централізовано з використанням Google Workspace for Education Fundamentals, використанням відеоконференцій та різноманітних сучасних Інтернет-ресурсів.

ЯКІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Реалізація дистанційного навчання здійснюється через використання повної екосистеми засобів для дистанційного навчання:

ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання здобувачів освіти в коледжі здійснюється за денною формою.

Терміни навчання визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо-професійного ступеня.

Навчання за денною формою здійснюється за кошти державного бюджету, а також на підставі договорів між коледжем та фізичними або юридичними особами в межах ліцензійного обсягу.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Навчальний процес реалізується у таких формах:
— навчальні заняття;
— виконання індивідуальних завдань;
— практики;
— контрольні заходи;
— самостійна робота.

Основними видами навчальних занять є:
— лекції;
— лабораторні;
— практичні;
— семінарські заняття;
— комп’ютерний практикум;
— консультації.

Лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу.

Окрема лекція є елементом курсу лекцій, що охоплює основний теоретичний матеріал однієї або декількох тем навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Лекції проводяться викладачам у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях.

Перевірка вивченого матеріалу здійснюється шляхом оцінки результатів навчання, вивчення думки студентів, аналізу результатів і якості самостійних робіт та практичних занять, які пов’язані з матеріалом лекції; відвідування занять головою циклової комісії та адміністрацією.

Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально оснащених навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок та ін.). Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (на підприємстві, в наукових лабораторіях тощо).

Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо.

Комп’ютерний практикум – вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм.

Комп’ютерний практикум проводиться у спеціально оснащених комп’ютерних класах (навчальних лабораторіях).

Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію з попередньо визначених проблем. На підставі індивідуальних завдань (рефератів) студенти готують тези виступів з цих проблем.

Індивідуальне навчальне заняття – проводиться з окремими студентами, які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до науково-дослідної роботи і творчої діяльності з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організуються у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів, зі студентами:
— учасниками олімпіад з фаху або окремих дисциплін;
— членами збірних команд університету з видів спорту;
— з магістрантами за темами наукових досліджень.

Консультація – вид навчального заняття, на якому студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Самостійна робота здобувача освіти включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, практикумами, комп’ютерними навчальними комплексами, методичними рекомендаціями з організації СРС, виконання окремих завдань та ін., які повинні мати також і електронні версії.

Самостійна робота студента по вивченню навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в науково-технічній бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи), курсові, дипломні проекти (роботи) та ін. сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочим навчальним планом. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється випусковою кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.

Курсовий проект (КП) з навчальної дисципліни – це творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка нового продукту (пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів тощо (або їх окремих частин)). Курсовий проект містить розрахунково-пояснювальну записку, креслення та інші матеріали, які визначаються завданням на курсове проектування. Курсовий проект виконується студентом самостійно під керівництвом викладача протягом визначеного терміну в одному семестрі згідно з технічним завданням на основі знань та умінь, набутих з даної та суміжних дисциплін, а також матеріалів промислових підприємств і науково-дослідних установ, патентів тощо.

Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, при необхідності – графічного, ілюстративного матеріалу), та є творчим або репродуктивним рішенням конкретної задачі щодо об’єктів діяльності фахівця (пристроїв, обладнань, технологічних процесів, механізмів, апаратних та програмних засобів, або їх окремих частин; економічних, соціальних, лінгвістичних проблем тощо), виконаним студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.

Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал (графіки, векторні діаграми, гістограми тощо), який виконується відповідно до чинних нормативних вимог або з застосуванням комп’ютерної графіки, якщо це визначено завданням.

Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання студентів у коледжі і передбачають:
– систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих й інших завдань;
– розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту.

Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів.

Контрольні роботи, що виконуються під час СРС (ДКР) – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.

Практика є необхідним компонентом підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня або освітньо-професійного ступеня та отриману кваліфікацію.

Нормативні форми державної атестації (захист дипломного проекту або роботи, державний екзамен тощо) визначається навчальним планом згідно з вимогами відповідної ОПП.

ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Державна комісія створюється щорічно для кожної спеціальності і діє протягом календарного року.

Вимоги до змісту дипломних проектів (робіт), програму та екзаменаційні білети з державних екзаменів визначає випускова циклова комісія.

До державної атестації допускаються здобувачі освіти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності (напряму) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня або освітньо-професійного ступеня (не мають академічної заборгованості).

ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

Виконання дипломних проектів (робіт), підготовка до державних екзаменів є заключним етапом навчання здобувачів освіти за відповідною програмою підготовки і має на меті систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог ОПП.

Теми дипломних проектів щорічно розробляються і обговорюються на засідання випускових циклових комісій та затверджуються директором коледжу. Закріплення теми за студентами оформлюються наказом директора.

Підготовка атестаційних робіт проводиться здобувачами освіти у закладі освіти або на підприємствах та в організаціях, що зацікавлені у цій роботі. За місцем виконання атестаційної роботи студенту надається робоче місце, а також обладнання, необхідне для виконання роботи, проведення експерименту та ін.

Склад рецензентів затверджується директором за поданням голови випускової циклової комісії не пізніше, ніж за місяць до початку захисту.

До захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали роботу, одержали на неї відгук керівника, рецензію та візу голови циклової комісії про допуск до захисту.

У випадку, якщо голова циклової комісії не вважає за можливе допустити здобувача освіти до захисту, це питання розглядається на засіданні циклової комісії за участю керівника. Протокол засідання подається директору коледжу.

Списки студентів, допущених до державної атестації, затверджуються заступником директора з навчальної роботи і подаються в ДЕК.

ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

Складання державних екзаменів та захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені графіком освітнього процесу.

Захист атестаційних робіт може проводитися як у закладі освіти, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, має науково-теоретичний або практичний інтерес.

Результати складання державного екзамену та захисту дипломного проекту (роботи) визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. Рішення державної комісії про оцінювання рівня підготовки здобувачів освіти, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студенту, який успішно склав державні екзамени, захистив випускну роботу, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту.

Документ про фахову передвищу освіту з відзнакою видається студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін, КП (КР) та практик за весь термін навчання, а решту підсумкових оцінок – “добре”, захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени з оцінками “відмінно”.

Результати захисту дипломних проектів і державних екзаменів оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.

Студент, який не захистив дипломний проект або не склав державні екзамени, або не з’явився на захист (державний екзамен) без поважних причин, відраховується з вищого навчального закладу як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації.

Студентам, які не захищали дипломний проект (не складали державний екзамен) з поважної, документально підтвердженої причини, директором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії, але не більше, ніж на один рік.

Якщо захист дипломного проекту визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може здобувач освіти  представити до повторного захисту той же проект (роботу) з відповідною доробкою, що визначає комісія, або повинен розробити нову тему, яка пропонується випусковою кафедрою.

Повторний захист та повторне складання державних екзаменів дозволяється тільки під час наступної державної атестації протягом трьох років після закінчення закладу освіти. Перелік державних екзаменів для осіб, які їх складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними закладу освіти.

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ТА ДРУГА ОСВІТА

Академічна мобільність здобувачів освіти забезпечується можливостями:

  • вибору спеціальності (освітньо-професійної програми) в межах однієї галузі знань (спеціальності);
  • індивідуального формування програм підготовки шляхом вибору навчальних дисциплін вільного вибору здобувача освіти;
  • переходу до програм як вищих, так і нижчих ступенів;
  • переривати та поновлювати навчання за будь-якою освітньо-професійною програмою, крім випадків, передбачених нормативними актами МОН;
  • одночасного (паралельного) навчання за різними програмами.