ГЕРМАН ПРОЖУГАН
студент гр. ТТ-2022 1/9
« Як і усі мої одногрупники – випускники, переживаю особливий період – суміш легкого занепокоєння і того дивного почуття, коли «доросле життя», яким нас лякали, раптом опинилося на порозі…»
Ми часто просимо у неба дива
Ми часто просимо у неба дива,
Шукаємо підказок у зірок,
А істина до болю вже правдива:
Життя складає в відстань кожен крок.
Не бійтесь помилок – вони як гартування,
Не бійтесь гроз – вони лиш миють світ.
Найвище в світі мудре покликання:
Лишити по собі любові теплий слід.
Життя минає
Життя минає, час іде, і раптом розумієш,
що душею мрієш про щастя, волю і любов до світу.
Життя – це не мета, а довгий шлях,
На ньому треба бути добрим, а не дужим.
Оцінюєш, що саме тягне до землі і не дає летіти в небо.
У вічну чарівну блакить.
