Максим Павлов

Ми – молодь, що в майбутнє йде

Ми – молодь, що в майбутнє йде,

Хоч і не знає, що гряде.

У наших жилах сила змін,

Ми гордість інших поколінь!

Нам не страшні ні час, ні грати,

Бо знаємо: усе можливо!

Якщо ти прагнеш підкоряти –

Світ буде біля ніг сміливо!

Ми вчимося, ми пізнаєм,

Ми помилки свої виправляєм.

Хто впав – той знову підіймавсь,

Бо вітер змін – у наших парусах.

Хай коледж наш існує вічність,

Дарує силу і знання!

Бо ми – майбутнє, ми – можливість,

Ми – України майбуття

Наш коледж — це крок у майбутнє ясне

Наш коледж — це крок у майбутнє ясне,

Де кожен із нас своє місце знайде.

Хоча дистанційно вчимося тепер,

Та знання відкриють нам сотні дверей.

Пари в екранах, задачі, конспекти,

Хтось п’є вже каву, хтось пише реферати.

Мікрофон вимкнено, зв’язок пропадає,

Та кожен із нас це давно вже сприймає.

Хоч Classroom замінив нам звичайні кімнати,

Ми вчимося мріяти, вчимося знати.

Йде кожен вперед до своєї мети,

Щоб успіх в житті, наче зірку, знайти!

Тож хай наш коледж росте і міцніє,

Хай знання, мов сонце, для всіх він засіє!