Сьогодні, 20 лютого, ми відзначаємо 120-ту річницю з дня народження письменника українського зарубіжжя, журналіста, публіциста Уласа Самчука. Його називали літописцем свого часу і свого народу. Адже його художня спадщина відтворює основи духовного буття українського народу та їх зміни в ході історичного розвитку.
До дня пам’яті видатного письменника в бібліотеці закладу представлено книжкову виставку «Улас Самчук – український Гомер ХХ століття».
Доля розпорядилася так, що більшу частину свого життя Улас Самчук провів за кордоном, однак любов письменника до української землі не зменшилася, навпаки – увесь свій талант він віддав на службу рідному народові. Його твори «Волинь», «Чого не гоїть вогонь» свідчать про велику любов автора до свого краю, мрію бачити його незалежним та щасливим. Його роман «Марія» став першим твором про голодомор 1933 року, його причини і наслідки. У. Самчука свідомо замовчували в радянські часи. Лише в незалежній Україні почали видаватися його твори.
Улас Самчук повсякчасно, гордо і невтомно тримав у руках духовний жезл національного обов’язку – повертав втрачену Батьківщину для себе та для свого народу, бо якщо не здобудеш власної Батьківщини, то втратиш увесь світ. Коли в сім’ї волинського селянина народився син, ніхто й гадки не мав, що судилося йому стати величною постаттю не лише на Волині, а й в усій Україні, Європі, і стати одним із небагатьох, хто у певні історичні періоди представляв культуру та літературне мистецтво українців в усьому світі.
Улас Самчук – це велич, у якій ніхто й ніколи не повинен сумніватися.
