Одягну я зранку білу вишиванку,
Заплету у косу я червоний мак,
Вмиюся росою з зілля на світанку.
Точний період появи українських вишиванок встановити не можна, але відомо, що зачатки цього ремесла існували за кілька тисячоліть до нашої ери і має свої традиційні особливості в різних регіонах. Мистецтво вишиванки стрімко розвивалося в Київській Русі. Вишивати вміла кожна українка.
Вишиванка поєднує українців з усього світу, це наша особливість та невід’ємна частина культури, вона зігріває серця та душі теплом! Національна пам’ять є надзвичайно важливою, і ми можемо її зберегти і передати нащадкам. Зараз, коли українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя, вишиванка має особливий сенс – це демонстрація своєї ідентичності, а візерунки – сакральні обереги.
Квіти розцвітають
Ось на рукавах,
З ирію далекого
Повернувся птах —
Дивні візерунки
Сяють, мов живі —
Мама вишивала
Оберіг мені!