У світі є країни, яких не торкнулася війна, але, на жаль, це не Україна. Починаючи з 2014 року, через російське вторгнення на Донбас, ми дізнались, як це втрачати дітей на війні. І ось знову…
Більше року в Україні триває повномасштабна війна. Постраждали десятки тисяч юних українців, деякі навіть не встигли побачити цей світ. Війна позбавила їх щасливого та безтурботного дитинства, можливості гратись, спілкуватись з друзями, без страху та пересторог відвідувати школу. Крім того, багатьом дітям довелось у ранньому віці дізнатись, що таке втрата батьків, втрата рідної домівки, а інколи й втрата власного здоров’я.
Діти – це безневинні жертви дорослих воєн й агресії, які не можуть себе захистити. На жаль, їхнє безтурботне дитинство наздогнало страшне слово «війна». Їхнє коротке життя минуло під звуки кулеметів, вибухи мін та снарядів.
За офіційними даними на 24.02.2023 за рік повномасштабної збройної агресії російських окупантів в Україні постраждали 1388 дітей (з яких 461- загинули, 927 – поранені), зниклими вважаються 353дитини, були депортовані 16221.
Ці цифри жахають. Це не просто суха статистика. Це людські, й що найгірше за все, дитячі долі й життя. Але вони ще не остаточні…
Крім того, через масовані бомбардування та обстріли росією протягом року пошкоджено 3126 навчальних закладів, з яких 438 зруйновано повністю.
Тож 4 червня вшануймо пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України та інших воєнних конфліктів у світі.
А військовим залишається одне й головне − мститися за загиблих хлопчиків і дівчаток. Мститися за кожне понівечене тіло, розірвану вщент материнську душу та боротися за живих – за мирне майбутнє своїх дітей, свій дім, свою країну до повної перемоги над агресором! Діти мають жити в мирі!
ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИМ!
НАША ПЕРЕМОГА НЕМИНУЧА!
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!