СТОП БУЛІНГ
Булінг (цькування) — це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється щодо особи в освітньому середовищі та порушує її права і законні інтереси.
Булінг може проявлятися у формі:
- образ, приниження, погроз;
- поширення неправдивих або принизливих чуток;
- фізичної агресії;
- ізоляції та навмисного ігнорування;
- вимагання грошей чи речей;
- псування майна;
- поширення принизливих фото, відео або повідомлень;
- створення образливих сторінок чи чатів;
- систематичного переслідування в соціальних мережах;
- інших дій, спрямованих на приниження, залякування або заподіяння шкоди.
Важливо! Не кожен конфлікт є булінгом. Але кожна ситуація, у якій людині завдають шкоди, потребує уваги та відповідного реагування.
Безпечне освітнє середовище передбачає не лише профілактику булінгу, а й чіткий порядок дій у разі його виявлення. В Україні процедури реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу визначені нормативними документами Міністерства освіти і науки України.
Для закладів освіти особливе значення мають два взаємопов’язані документи.
1. Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 та викладений у новій редакції наказом МОН України від 18 червня 2026 року № 961. Чинна редакція діє з 11 серпня 2026 року.
Що регулює цей документ? Порядок визначає, як заклад освіти має діяти, якщо стало відомо про можливий випадок насильства, зокрема булінгу.
Документ встановлює: як можуть подаватися повідомлення про можливий випадок насильства або булінгу; хто має право повідомити про такий випадок; які способи повідомлення має забезпечити заклад освіти; порядок розгляду отриманої інформації; дії керівника та інших учасників колективу закладу освіти; порядок надання допомоги постраждалій особі; заходи щодо запобігання повторенню випадків насильства; механізми профілактики та протидії булінгу в освітньому середовищі.
2. Порядок застосування заходів виховного впливу, також затверджений наказом МОН України від 28 грудня 2019 року № 1646 та викладений у новій редакції у 2026 році. Чинна редакція діє з 11 серпня 2026 року.
Для чого потрібен цей Порядок? Якщо перший документ відповідає переважно на запитання: «Як заклад освіти має реагувати на повідомлення про булінг?», то другий відповідає на інше: «Що робити після виявлення ситуації, щоб припинити насильство, допомогти постраждалим і не допустити його повторення?»
Порядок визначає комплекс заходів, спрямованих на: відновлення та нормалізацію відносин між учасниками ситуації; недопущення повторення насильства; загальну профілактику випадків насильства; корекцію деструктивної поведінки кривдника; психологічну допомогу та підтримку постраждалої особи; підтримку свідків насильства.
Як ці два документи працюють разом? Їх можна умовно представити як два етапи реагування:
- ПОВІДОМИТИ → РОЗГЛЯНУТИ → ВІДРЕАГУВАТИ
Порядок реагування на випадки булінгу визначає процедуру повідомлення, розгляду ситуації та первинного реагування.
- ДОПОМОГТИ → ВІДНОВИТИ → ЗАПОБІГТИ ПОВТОРЕННЮ
Порядок застосування заходів виховного впливу визначає заходи психологічної підтримки, корекції поведінки, профілактики та відновлення безпечного освітнього середовища.
Що це означає для учасників освітнього процесу?
Для здобувача освіти: ви маєте право повідомити про булінг або іншу форму насильства та отримати допомогу.
Для свідка: ви можете повідомити про відомий вам випадок і не повинні самостійно вирішувати ситуацію.
Для працівника коледжу: отримана інформація про можливий випадок насильства не повинна залишатися без реагування.
Для постраждалої особи: головним завданням є забезпечення безпеки, підтримки та недопущення повторної травматизації.
Для закладу освіти: реагування на булінг — це не одноразова формальна процедура, а частина системи створення та підтримання безпечного освітнього середовища.
Офіційні тексти документів:
